ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗШУК НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ

Правові підстави діяльності

Відповідно до статті 16 Закону АРМА вживає відповідно до звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури, судів заходів до виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, взаємодіє з цими органами з метою накладення арешту на такі активи та їх стягнення в дохід держави внаслідок визнання необґрунтованими активів.

Згідно з положеннями статті 290 Цивільного процесуального кодексу України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

Позов пред'являється щодо:

- активів, набутих після 28.11.2019 (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»), якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України;

- активів, набутих після 28.11.2019 (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»), якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;

- доходів, отриманих від вищезазначених активів.

Для визначення вартості вищезазначених активів застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а у визначених законом випадках - Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора - вживають заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Також, відповідно до пункту 71 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.

Так, згідно з пунктами 11, 57 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право:

одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

у разі встановлення ним доказів того, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула необґрунтовані активи або що такі активи набула інша особа за її дорученням чи в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, - порушувати перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках - перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Разом з цим, частиною восьмою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов'язані надавати запитувані НАЗК документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів.

Крім того, згідно з положеннями частин першої, третьої статті 531 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК за результатами повної перевірки декларації виявляє ознаки необґрунтованості активів.

АРМА на постійній основі участь в розбудові та реалізації інституту «цивільної конфіскації» - визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Роль АРМА в процедурі виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави врегульовано спільними наказами з іншими уповноваженими органами, що здійснюють свою діяльність у цій сфері.

Наказом АРМА, Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 383/308, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2021 за № 1363/36985, затверджено Порядок розгляду АРМА звернень щодо виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Наказом АРМА, Державного бюро розслідувань від 27.10.2021 № 420/570, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.11.2021 за № 1497/37119, затверджено Порядок взаємодії при розгляді АРМА звернень Державного бюро розслідувань щодо активів, на які може бути накладено арешт у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Наказом АРМА, Національного агентства з питань запобігання корупції затверджено від 15.07.2024 № 267/198/24 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.2024 за № 1094/42439, затверджено Порядок взаємодії АРМА та Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення необґрунтованих активів.

Суб’єкти звернень у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Суб’єкти звернень у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави відповідно до повноважень, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про запобігання корупції»:

прокурор Офісу Генерального прокурора,
прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
орган прокуратури в особі його керівника;
Директор ДБР (або особа, яка виконує його повноваження), його уповноважений заступник;
директори територіальних управлінь ДБР (або особи, що виконують їх повноваження) або їх уповноважені заступники;
уповноважені посадові особи ДБР, повноваження яких підтверджуються відповідним документом, копія якого додається до звернення, які вживають заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що мають ознаки необґрунтованості та можуть бути стягнуті в дохід держави;
уповноважені особи НАЗК.

Звернення складається у письмовій формі а також підписується особисто суб’єктом звернення.

Розгляд звернень у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

АРМА забезпечує виконання звернень Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дня його надходження, або в інший більш тривалий строк, зазначений у зверненні.

АРМА здійснює заходи з виявлення, розшуку активів, виходячи зі змісту звернення, у межах визначених Законом повноважень та з урахуванням ступеня фактичного доступу до джерел даних, що знаходяться у розпорядженні третіх осіб.

Розгляд, прийняття рішення за інформацією, викладеною у відповіді, здійснюються у визначеному законодавством України порядку суб'єктом, за зверненням якого складено таку відповідь.

АРМА забезпечує виконання запитів Національного агентства з питань запобігання корупції та надання відповіді протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З метою належного опрацювання запиту НАЗК, АРМА здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну інформацією з питань, пов’язаних з виявленням, розшуком активів особи, зазначеної в запиті.

Приклад

виявлення та розшуку необґрунтованих активів на виконання запиту НАЗК

НАЗК відповідно до законодавства України проводиться моніторинг способу життя суб’єктів декларування.

Під час здійснення вищезазначених заходів НАЗК виявило достатні підстави вважати, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула необґрунтовані активи на території іноземної держави. Встановлені факти свідчили про правовий зв’язок суб’єкта декларування з конкретно визначеною іноземною юрисдикцією.

Співробітниками АРМА на підставі отриманого запиту від НАЗК щодо надання інформації про активи, які мають ознаки необґрунтованості та на які може бути накладено арешт у справі про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави підготовлено та направлено в рамках міжнародного співробітництва у сфері виявлення та розшуку активів відповідний запит до іноземної юрисдикції з метою отримання інформації про наявність активів у суб’єкта декларування. За результатами отриманої інформації виявлено, що під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, в березні 2022 року, посадовець придбав п’ять апартаментів у курортних містах Грузії, а саме в Батумі та Бакуріані. Загальна площа об’єктів нерухомості становить від 37 до 85 квадратних метрів.

З метою встановлення додаткових відомостей працівники АРМА повторно звернулись до компетентних органів Грузії з проханням надати інформацію щодо вартості активів на дату придбання суб’єктом декларування.

За результатами отриманої інформації встановлено дату реєстрації права власності на об’єкти нерухомості. Також з’ясовано вартість набутих активів, яка становить від 30 до 82 тисяч доларів США, що значно перевищує доходи посадовця.

Матеріали щодо виявлених активів в рамках міжнародного співробітництва передано до НАЗК для вжиття відповідних заходів.

Довідково. За результатами перевірки встановлено, що посадовець у період з 2021 по 2023 роки придбав низку транспортних засобів за заниженими цінами та реалізовував їх за значно вищими цінами, отримуючи суттєвий фінансовий зиск. До цієї схеми також були залучені близькі особи декларанта.

Загалом витрати посадовця та його родини на придбання рухомого та нерухомого майна сягають майже 20 млн грн. При цьому НАЗК встановило відсутність законних доходів, які могли б забезпечити такі фінансові витрати.

Матеріали щодо посадової особи направлено до Офісу Генерального прокурора для подальшого внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення).