Запровадження інституту управління арештованим майном є загальним підходом, якого дотримуються міжнародні утворення, приймаючи відповідні документи та ухвалюючи рекомендації для держав-членів.

З метою налагодження співпраці між спеціалізованими установами,  формування кращих практик та обміну досвідом у сфері управління арештованими активами у 2016 році було утворено регіональну Міжвідомчу мережу з управління активами Балканського регіону (BAMIN).

BAMIN є неформальною мережею експертів та практиків, які співпрацюють в оперативному режимі з уповноваженими офісами та агентствами з управління арештованими активами.  Основною метою BAMIN є підвищення рівня ефективності управління, продажу чи іншої форми розпорядження арештованими чи конфіскованими активами.

11 грудня 2018 року АРМА набуло статусу спостерігача в BAMIN. На сьогодні Мережа  включає 15 юрисдикцій: Албанія, Боснія і
Герцеговина - Республіка Сербська, Болгарія, Хорватія, Боснія і Герцеговина - Федерація Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Словенія. Статус спостерігача в зазначеній Мережі також мають Бельгія, Румунія, Молдова, Великобританія та Ірландія.

АРМА на регулярній основі бере участь у засіданнях  BAMIN під час яких   ділиться своїм практичним досвідом, обговорює з іншими учасниками мережі спільні виклики та шляхи їх подолання, успішні практичні кейси управління арештованими активами.

Зокрема, у 2022 році щорічне засідання BAMIN, серед іншого, було присвячене тематиці: «Мандат ефективних Офісів управління активами: визначення показників ефективності та методичних рекомендацій».  В ході зазначеного засідання було проведено широку дискусію щодо обсягу функцій, повноважень та спроможностей, якими мають володіти  офіси з управління арештованими та конфіскованими активами.

За результатами згаданого обговорення в квітні 2023 року секретаріат Мережі оприлюднив спільне дослідження, яке містить перш за все аналіз проблем, що виникають у різних юрисдикціях, серед яких,  втрата економічної вартості активу, неефективна діяльність управителя, неналежної якості активи, які передаються в управління, складнощі моніторингу та звітності щодо управління активом, недостатнє нормативне регулювання, тощо.

Крім того, у своєму дослідженні BAMIN сформував перелік показників, які визначають ефективну діяльність Офісу з управління активами, зокрема:

• належне законодавче забезпечення у сфері управління активами, а також участь Офісів з управління активами у розробці законодавства, формуванні політики та процедур управління активами;
• впровадження механізму планування перед арештом (pre-seizure planning), що є комплексною аналітичною роботою правоохоронної системи, офісу з управління активами та судів, результатом якої є чітке обґрунтоване розуміння як змісту та обсягу майбутнього необхідного арешту, так і змісту та обсягу необхідних заходів з управління активом;
• доступ до державних, приватних та міжнародних баз даних/реєстрів;
• наявність механізмів фізичного вилучення та транспортування арештованих активів, можливість їх експертної інспекції та оцінки;
• можливість обслуговування та зберігання арештованих активів;
• можливість продажу арештованих активів до винесення рішення суду;
• можливість продажу вилучених активів після винесення рішення суду;
• необхідність проведення перевірки та оцінки активів та здатність залучати спеціалізовані компанії для проведення такого оцінювання через встановлені правила та процедури;
• здатність здійснювати реєстрацію, контролювати місцезнаходження, стан утримання активу;
• використання активів після остаточної конфіскації , зокрема, суспільне та соціальне повторне використання активів тощо.

Зрештою, у проекті консолідованого документа «Мандат ефективного Офісу з управління активами» наголошується, що незважаючи на певні відмінності законодавства у різних юрисдикціях, необхідно докладати зусиль, щоб максимально уніфікувати процеси щодо управління арештованими активами, адже шлях до успішного управління активами – це розуміння викликів та застосування підходів, які є ефективними в інших юрисдикціях.