Географія законодавчих ініціатив щодо конфіскації підсанкційних російських активів на користь України поступово розширюється, досягаючи європейського континенту.

Напередодні стало відомо, що першою країною з-поміж членів Європейського Союзу, яка планує запровадити правову базу для конфіскації російських активів, є Естонія.

В той час, коли Європейська комісія розробляє документ про використання 300 мільярдів євро з резервів російського центрального банку та десятків мільярдів заморожених активів російських фізичних осіб, які потрапили під санкції, Естонія у найближчій перспективі має намір представити план реалізації власного проекту конфіскації активів.

Наразі профільний державний орган Естонії по боротьбі з відмиванням грошей оцінює суму заморожених у країні російських коштів у 20 мільйонів євро.

При цьому, як відомо, першою країною в світі, законодавство якої дозволяє стягувати заморожені російські активи для передачі їх Україні, стала Канада.

Відповідний механізм у Канаді запропоновано урядом на основі рішення  парламенту. Зокрема, конфіскація буде застосовуватись винятково до активів, на які накладені санкції, замість того, щоб створювати окремий список фізичних та юридичних осіб, а також зазначення конкретних активів та їх грошового відповідника, що пропонувалося раніше.

За прикладом канадського уряду, наприкінці 2022 року, сенат США проголосував за включення до проекту бюджету країни поправки, що дозволить конфіскувати заморожені активи російських олігархів на користь України.

Водночас президентом США було спрямовано до Конгресу пакет законодавчих ініціатив щодо збільшення повноважень стосовно арешту і конфіскації російських активів.

Цим пакетом влада Сполучених Штатів підтвердила, що збирається створити нові, прискорені процедури конфіскації та арешту російської власності. Пріоритет відповідних процедур спрямовано на використання коштів від проданих активів олігархів безпосередньо для усунення шкоди, заподіяної Росією, і для розбудови України.

Подібні ініціативи знаменують появу нової сфери міжнародних відносин, які включають в себе співпрацю дипломатії, виконавчих органів влади і судової системи.

Крім того, зазначені кроки створюють вкрай важливі прецеденти як для формування міжнародних інструментів притягнення держав-агресорів до відповідальності, так і безпосередньо для створення масштабного міжнародного проекту допомоги Україні у подоланні економічних наслідків війни.