8 квітня Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики заслухав інформацію щодо підсумків аудиту ефективності використання АРМА коштів Державного бюджету протягом 2017 – 9 місяців 2019 рр., проведеного Рахунковою палатою у 2020 році.
Заступник Голови АРМА Володимир Павленко повідомив народним депутатам, що у березні минулого року Агентством було затверджено План заходів щодо усунення зауважень та недоліків роботи АРМА за результатами опрацювання звіту Рахункової палати України.
Загалом АРМА врахувало практично всі зауваження, встановлені за підсумками аудиту. На виконання Плану вжито ряд заходів із врегулювання процедур та алгоритмів роботи АРМА, розроблено та запроваджено низку нормативних актів, вдосконалено процес управління арештованими активами тощо.
Зокрема, для прозорого відбору управителів активами АРМА розробило і затвердило Порядок проведення конкурсного відбору управителів, яким визначено єдині правила, умови конкурсів, вимоги до учасників та критерії їх оцінки окремим новоствореним тендерним комітетом.
Оскільки аудитори вказали на те, що протягом 2017-2019 рр. АРМА не забезпечувало організацію рецензування звітів про оцінку арештованого майна, наразі, з метою більш об’єктивного визначення вартості активів, обов’язковою вимогою для відібраних на конкурсі суб’єктів оціночної діяльності є надання не лише звіту про оцінку арештованого майна, а й незалежної рецензії до нього.
Також АРМА враховано рекомендації Рахункової палати щодо забезпечення належного контролю за ефективністю управління активами, зокрема вже у 2020 році співробітниками Агентства здійснено 247 камеральних та 17 виїзних перевірок діяльності управителів. Крім того, у 2020 році Кабінет міністрів України схвалив зміни до Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, спрямованих на вдосконалення заходів моніторингу, які регулярно проводить АРМА.
За підсумками аудиту також було встановлено, що інформація про передані в управління АРМА активи відображалася частково, некоректно та не відповідала дійсності. Для усунення проблеми на початку 2020 року Агентство запровадило у дослідну експлуатацію Реєстр арештованих активів, який містить інформацію щодо опису активів, їх характеристик, оціночної вартості, визначеної за результатами проведення незалежної оцінки, а також заходів, що здійснюються АРМА щодо управління активами. У жовтні минулого року для нормативного регулювання функції формування та ведення Реєстру АРМА затвердило відповідне Положення про Реєстр, зареєстроване у Міністерстві юстиції в грудні 2020 року.
Водночас через значне скорочення бюджетного фінансування Агентства у 2020 році, запровадження Реєстру у промислову експлуатацію, що вимагає створення другого незалежного центру обробки даних, побудови комплексної системи захисту інформації, закупівлі дороговартісного обладнання та програмного забезпечення, перенесено на 2021 рік.
Для забезпечення належної організації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, а також управління ризиками, в Агентстві затверджено відповідні організаційно-розпорядчі документи та створено профільні структурні підрозділи – Сектор внутрішнього аудиту АРМА та Відділ управління ризиками.
Разом з тим, заступник Голови АРМА пояснив, чому зауваження щодо незацікавленості управителів у здійсненні капітальних інвестицій в об’єкти управління є некоректним в рамках діючої моделі управління активами. За словами Володимира Павленка, відсутність в управителя права власності на актив і тимчасовість арешту роблять капітальні витрати підприємців занадто ризикованими і невигідними. Аби в такій ситуації запобігти псуванню арештованого майна, АРМА слід надати повноваження зберігати таке майно або реалізувати його на торгах. Ще одним превентивним механізмом може бути планування арешту в частині передачі активів в управління АРМА, яке слід закріпити законодавчо.
Крім того, представник АРМА зазначив, що Агентство підтримує рекомендацію Рахункової палати стосовно перерахування до Державного бюджету відсотків, нарахованих на депозитні кошти АРМА в державному банку. Однак для цього також необхідно внести зміни до Спеціального закону про АРМА, що належить до повноважень народних депутатів.
У підсумку, члени антикорупційного комітету були повідомлені про те, що у червні минулого року АРМА направило до Рахункової палати України інформацію про вжиті заходи із усунення порушень та недоліків.
