Т.в.о. Голови Нацагентства повідомив, що 11 листопада в АРМА відбулась важлива дискусія за участі народних депутатів, представників уряду та експертів відомих антикорупційних організацій. Темою обговорення стали пріоритетні для розвитку Агентства законодавчі ініціативи, втілення яких підвищить ефективність управління арештованими активами.

Про зміст висунутих АРМА ініціатив Дмитро Жоравович розповів у статті для Інтерфакс-Україна.

 «По-перше, однією із ключових проблем у роботі Агентства, яка вимагає нагального і комплексного вирішення, є відсутність попереднього планування передачі активів в управління за участі правоохоронних органів, судів та АРМА.

Річ у тім, що за час існування АРМА до Агентства було передано тисячі арештованих активів, значна частина з яких – некомплектні активи або об’єкти, які не перебувають у цивільному обороті, що унеможливлює належне управління ними.

У багатьох випадках Агентство отримує лише частину цілісних майнових комплексів, коли в управління передаються, наприклад, приміщення заводу, але без виробничого обладнання і комунікаційних мереж, паркові комплекси без елементів ландшафтного дизайну тощо. Найбільш показові випадки – ТЕЦ у Львівській області та Межигір’я», − розповів т.в.о. Голови АРМА.

За словами керівника відомства, існує необхідність законодавчого закріплення обов’язкових попередніх консультацій правоохоронців та суддів з представниками АРМА щодо можливостей ефективного управління конкретним активом та визначення найбільш оптимального способу управління арештованим майном з урахуванням його стану, характеристик та економічного потенціалу. Загалом заходи планування здатні суттєво підвищити ефективність управління активами, адже ресурси АРМА будуть сконцентровані довкола тих активів, якими можливо належно управляти саме за допомогою наявного функціоналу.

«Крім того, на стадії планування може бути корисним залучення інструментів АРМА з виявлення та розшуку активів. Агентство має змогу розшукати додаткове майно фігурантів кримінальних проваджень, що дозволить розширити коло речових доказів та сприятиме розслідуванню. А в разі можливої передачі додатково розшуканого майна в АРМА буде вирішено проблему комплексного арешту для цілей ефективного управління», − зауважив Дмитро Жоравович.

«По-друге, сьогодні законом про АРМА передбачено, що у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов’язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Хоча збереження впливу власника на арештований актив суперечить меті арешту у кримінальному провадженні», − зазначив т.в.о. Голови Агентства.

Керівник АРМА пояснив, що за таких умов відібраний АРМА управитель без згоди власника не може ухвалювати ключові рішення на загальних зборах компанії, зокрема, рішення про зміну менеджменту, розподіл чистого прибутку та про виплату дивідендів. Фактично йдеться про неможливість повноцінного управління такими активами, котрі можуть бути найбільш прибутковими з точки зору надходжень до державного бюджету. Наприклад, через вказану норму закону держава втратила понад 300 мільйонів гривень в якості дивідендів від акцій ПрАТ «Газтранзит», попри те, що АРМА відібрало для активу управителя (АТ «Укртрансгаз») та успішно передало акції в управління компанії.

За його словами, схожа ситуація склалася і з корпоративними правами Українського Медіа Холдингу.

«Нещодавно Верховною Радою було внесено зміни до Закону про АРМА, в тому числі, щодо розблокування управління акціями та частками у статутному капіталі, якщо йдеться про управління активами у виняткових випадках. Однак низка інших важливих активів, які не відносяться до об’єктів критичної інфраструктури, але могли б приносити значні доходи державі, наразі фактично позбавлені перспектив повноцінного управління з боку суб’єктів, які не контролюються власниками таких активів або пов’язаними з ними особами.

Варто зазначити, що нещодавно законопроект, яким пропонується скасувати зазначену деструктивну норму Закону про АРМА, погоджено Кабміном та внесено на розгляд парламенту», − наголосив очільник Агентства.

У третьому блоці питань, які обговорювалися під час дискусії, керівник АРМА розповів про випадки у практиці АРМА, коли власники арештованих активів чинять юридичний спротив Агентству, намагаючись завадити будь-яким законним діям щодо їх майна. Для цього власники або пов’язані з ними треті особи подають позови в цивільному, господарському чи адміністративному процесах, заходами забезпечення яких може бути зупинення актів, рішень Агентства, а також заборона вчиняти певні дії з активами. Як наслідок, управління ними паралізується.

«Нещодавно Кабінет Міністрів України погодив та вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про забезпечення реалізації принципу пріоритету кримінального арешту, мета якого − унеможливити ситуації блокування виконання АРМА судових ухвал про передачу в управління Агентству активів у кримінальному провадженні. Ухвалення законопроекту підвищить стабільність арештів та, відповідно, стабільність управління арештованими активами», − повідомив посадовець.

Керівник АРМА наголосив, що перелічені ініціативами не вичерпують пропозиції АРМА щодо вдосконалення законодавчої бази діяльності державного органу. Однак, він підкреслив, що саме планування перед арештом, розблокування управління корправами й акціями та забезпечення пріоритету кримінального арешту наразі є пріоритетними напрямками покращення чинного законодавства.

«Твердо переконаний, що розпочатий учора багатосторонній діалог став початком складної, але плідної роботи з реального вдосконалення правової бази діяльності АРМА», − підсумував т.в.о. Голови Нацагентства.