Дмитро Жоравович взяв участь у конференції, організованій факультетом обліку та податкового менеджменту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.

Виступ керівника АРМА стосувався особливостей управління арештованими стратегічними активами в умовах воєнного стану.

Очільник Агентства розповів про арештовані активи, у тому числі ті, які належать до об’єктів критичної інфраструктури та мають стратегічне значення для окремих регіонів і держави в цілому, зокрема про  процедуру передачі таких активів, яка передбачає можливість призначення управителя з-поміж державних компаній на основі розпорядження уряду.

«Під час війни АРМА передало у такий спосіб мережу АЗС та облгази в управління державі. Як наслідок, мережа Глуско, наприклад, вже змінила бренд і значна частина автозаправних станцій сьогодні працює, задовольняючи попит та стабілізуючи ціни на пальне в країні.

Однак законодавча можливість оперативно передавати стратегічні активи в управління державі є обмеженою, оскільки стосується лише тих активів, які пов’язані з тепло-, електро-, газопостачанням, водовідведенням, а також оборонною галуззю», – зауважив керівник відомства.

Водночас, т.в.о. Голови АРМА навів приклади інших активів – великих підприємств, які не належать до цього переліку, але мають вкрай важливе економічне, соціальне чи екологічне значення. Зокрема, підприємство Карпатнафтохім, виробничі потужності якого пов’язані з небезпечними хімічними речовинами. Інший приклад – арештовані банківські установи, які також передають в управління АРМА. Він наголосив, що наразі АРМА не має необхідного інструментарію, зокрема законодавчої бази, для ефективного розпорядження такими активами, тому фахівці Нацагентства працюють над розробкою механізмів управління ними спільно з Нацбанком.