Сьогодні в АРМА відбулося експертне обговорення законодавчих ініціатив, запропонованих Національним агентством для підвищення ефективності управління арештованими активами.
Участь в обговоренні взяли народні депутати – члени Комітету з питань антикорупційної політики та Комітету з питань правоохоронної діяльності, Міністр Кабінету Міністрів, посадові особи Міністерства юстиції, експерт громадської організації «Transparensy International Ukraine» та керівник проєкту «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні».
Очільник АРМА Дмитро Жоравович під час зустрічі представив ряд ініціатив щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність Нацагентства.
Одна з ключових пропозицій передбачає запровадження механізму планування перед арештом. За час існування АРМА до Агентства було передано тисячі арештованих активів, значна частина з яких – некомплектні активи або об’єкти, які не перебувають у цивільному обороті, що унеможливлює належне управління ними за допомогою наявних в АРМА повноважень. Найбільш показовими прикладами є ТЕЦ у Львівській області, Братський маслопресовий завод, Межигір’я тощо.
Водночас планування перед арештом необхідне для того, щоб додатково виявити та розшукати активи у кримінальному провадженні, забезпечити повноту арешту, отримувати судові ухвали, які можливо належно виконати та ефективно управляти активами за допомогою наявних в АРМА повноважень. Досягнути мети можна шляхом запровадження обов’язкових консультацій з представниками Агентства при прийнятті рішень щодо передачі арештованих активів в управління АРМА.
Інша важлива ініціатива полягає у розблокуванні управління частками у статутному капіталі та акціями.
«Сьогодні законом про АРМА фактично передбачено, що відібраний Агентством управитель без згоди власника не може ухвалювати ключові рішення на загальних зборах компанії, зокрема, рішення про зміну менеджменту, розподіл чистого прибутку та про виплату дивідендів. На прктиці йдеться про неможливість повноцінного управління такими активами, котрі можуть бути найбільш прибутковими з точки зору надходжень до державного бюджету. Наприклад, через вказану норму закону держава втратила понад 300 мільйонів гривень в якості дивідендів від акцій ПрАТ «Газтранзит», попри те, що АРМА відібрало для активу управителя (АТ «Укртрансгаз») та успішно передало акції в управління компанії», − пояснив керівник АРМА.
Дмитро Жоравович зазначив, що нещодавно законопроєкт, яким пропонується скасувати зазначену деструктивну норму Закону про АРМА, погоджено Кабміном та внесено на розгляд парламенту.
Також було представлено ініціативу щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту.
За словами очільника Нацагентства, у практиці АРМА є безліч випадків, коли власники арештованих активів чинять юридичний спротив Агентству, намагаючись завадити будь-яким законним діям щодо їх майна. Для цього власники або пов’язані з ними треті особи подають позови в цивільному, господарському чи адміністративному процесах, заходами забезпечення яких може бути зупинення актів, рішень Агентства, а також заборона вчиняти певні дії з активами. Як наслідок, управління ними паралізується.
«Нещодавно Кабінет Міністрів України погодив та вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про забезпечення реалізації принципу пріоритету кримінального арешту. Ухвалення законопроекту підвищить стабільність арештів та, відповідно, стабільність управління арештованими активами. Для втілення ініціативи наразі необхідна підтримка народних депутатів у профільних комітетах та у сесійній залі», − повідомив т.в.о. Голови АРМА.
Учасники обговорення підтримали озвучені керівником АРМА ідеї вдосконалення законодавства, запропонувавши відпрацювати кожну ініціативу більш предметно у форматі робочої групи, яка має розробити тексти конкретних законопроєктів. Відтак, підсумком дискусії стало рішення про визначення порядку денного та кола учасників робочої групи, перше засідання якої має відбутися вже за два тижні.
