Ц
Ц
Ц
A
A
A+

Реєстр арештованих активів почав роботу у промисловій експлуатації – Дмитро Жоравович

31-01-2023

Сьогодні у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбувся брифінг керівника АРМА Дмитра Жоравовича, під час якого очільник Нацагентства повідомив про запуск у промислову експлуатацію Реєстру арештованих активів.

Відповідний наказ АРМА підписано 30 січня 2023 року.

Під час брифінгу Дмитро Жоравович розповів, що однією із функцій АРМА, яка окремо визначена у Спеціальному законі про Національне агентство поряд із розшуком та управлінням активами, є формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також зазначив, що ідея Реєстру є досить масштабною та виходить далеко за рамки бази даних про арештовані активи, які передано в управління АРМА.

Зі слів очільника АРМА, одна зі складнощів створення такої інформаційної системи полягає в тому , що більшість реєстрів та баз даних, держателями яких є державні органи, відображають саме ту інформацію, розпорядниками якої ці органи є. Водночас загальний обсяг арештованих у кримінальних провадженнях активів значно більший, аніж кількість тих арештованих активів, які передано в управління АРМА. Те ж саме стосується і відповідних судових рішень, і, тим паче, дій виконавчої служби, котра, згідно із законом, має забезпечувати реалізацію більшості конфіскованих активів, що перебували в управлінні АРМА.

«Реєстр арештованих активів є складною інформаційною системою, яка повинна бути інтегрованою з іншими реєстрами та базами даних, зокрема з реєстром судових рішень, реєстром виконавчих проваджень та інформаційною системою Офісу Генерального прокурора. Інакше кажучи, в Реєстрі послідовно та з різних джерел відображається інформація від факту накладення арешту на актив до заходів та результатів управління ним. Відтак, Реєстр покликаний насамперед систематизувати, синхронізувати і тим самим зробити більш ефективною роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів», – наголосив керівник АРМА.

Дмитро Жоравович розповів, що в Реєстрі арештованих активів наразі наявна інформація фактично по всім видам і типам активів: нерухомість, земельні ділянки, рухоме майно, транспорт, частки у статутному капіталі, акції та паї, майнові права інтелектуальної власності, грошові активи та банківські метали, майнові права і складені активи, зокрема майнові комплекси. Загалом, станом на сьогодні відповідальним структурним підрозділом АРМА до Реєстру внесено понад 51 тисячу записів про арештовані активи.

Водночас очільник АРМА зазначив, що забезпечення повноцінної роботи Реєстру значною мірою пов’язане з особливостями функціонування інших реєстрів, їх постійними оновленнями та змінами. Станом на сьогодні всі процеси та алгоритми Реєстру чітко врегульовані нормативними документами, зокрема врегульовано взаємодію та обмін інформацією з Державною судовою адміністрацією, Міністерством юстиції, укладено Угоду про підключення до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

За словами Дмитра Жоравовича, з метою забезпечення повноцінної роботи Реєстру та посилення його функціональної спроможності АРМА здійснило низку технічних та організаційних заходів, які станом на сьогодні дозволяють запустити Реєстр у промислову експлуатацію. Зокрема, за допомогою системи Прозорро було закуплено серверне та мережеве обладнання з його розміщенням в ізольованому модулі основного дата-центру; розроблено, протестовано та оновлено програмне забезпечення; забезпечено послуги з оренди обчислювальних потужностей хмарного сервісу (другого дата-центру); створено систему комплексного захисту інформації тощо.

Інший важливий момент, на який звернув увагу керівник АРМА, стосується витрат на створення Реєстру. Він наголосив, що дефіцит фінансового забезпечення є чи не найбільш вагомою причиною тривалості процесу створення Реєстру.

«До прикладу, у 2020 році через секвестр державного бюджету, спричинений пандемією коронавірусу, скорочення капітальних видатків на проведення закупівель АРМА перевищили 47 мільйонів гривень. В таких умовах запустити Реєстр у промислову експлуатацію вдалось завдяки впровадженню більш ефективних рішень з точки зору економії коштів, як, наприклад, у ситуації з другим дата-центром, а також за рахунок економії коштів внаслідок проведення закупівель на Прозорро», – зазначив посадовець.

Під час свого виступу Дмитро Жоравович також наголосив, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, публічний доступ до відкритої частини Реєстру арештованих активів тимчасово обмежено – на період дії правового режиму воєнного стану.

«Наголошую, що йдеться про обмеження доступу саме до відкритої частини Реєстру. Водночас та інформація, яка є за визначенням закритою для громадськості, але доступ до якої мають представники правоохоронних органів, залишається доступною для них. Тобто, обмеження публічного доступу зовсім не означає, що Реєстр не працює чи працює неповноцінно з технічної точки зору. Співробітники АРМА на щоденній основі продовжують наповнення Реєстру інформацією про арештовані активи, тоді як ІТ-фахівці забезпечують його безперебійне функціонування та вдосконалення», – повідомив очільник Нацагентства.

Крім того, Дмитро Жоравович зазначив, що нині питання відновлення публічного доступу до Реєстру перебуває на порядку денному не лише в громадському дискурсі, але й у парламенті. Зокрема, народними депутатами активно розглядається законопроект №8311, яким серед іншого, пропонується поновити доступ до відкритої частини Реєстру. АРМА підтримує концепцію цього законопроекту та пропонує свої ідеї в контексті його доопрацювання.

«Ми звернулися до Кабінету Міністрів України з офіційним листом щодо розгляду можливості відкриття Реєстру в умовах воєнного стану. Наша позиція чітка – АРМА не проти поновлення публічного доступу, але це рішення має відповідати єдиній політиці держави у сфері інформаційної безпеки. По-друге, як зазначалося, відомості в Реєстрі є відображення не тільки дій і рішень Національного агентства, а передусім правоохоронних та судових органів. Тому вирішувати питання про відкриття доступу необхідно у тому числі у тісній координації з відповідними компетентними державними органами», – підсумував т.в.о. Голови АРМА.