Керівник напрямку з управління грошовими коштами АРМА Дмитро Нікітін

Стосовно нещодавньої інформації про завищення показників та результатів управління грошовими коштами, висловлювання що всі кошти, якими здійснює управління АРМА «просто лежать на депозитах і в ОВДП», необхідно дати роз’яснення.

По-перше дамо коротке роз’яснення про ОВДП з офіційних джерел – сайта Міністерство фінансів України, можливо тоді буде зрозуміло за рахунок чого фінансується дефіцит державного бюджету в умовах збройної агресії та воєнного стану. Як повідомляється Міністерством фінансів України:

«Джерелами фінансування державного бюджету є облігації внутрішньої державної позики, військові облігації, кредити від Міжнародних організацій, двосторонні кредити та гранти». «Джерелами фінансування загального фонду державного бюджету у 2024 є:»

«Міністерство фінансів України згідно з покладеними на нього обов’язками здійснює розміщення (емісію) державних облігацій з метою фінансування дефіциту державного бюджету та рефінансування державного боргу. Кошти, залучені від розміщення ОВДП, забезпечують виконання плану державних запозичень та використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану. Варто зауважити, що існують обмеження щодо спрямування коштів міжнародної фінансової допомоги на фінансування оборонних видатків. У зв’язку з цим видатки сектору безпеки і оборони переважно фінансуються за рахунок податкових надходжень і ОВДП «Військові облігації» - відповідь Міністерства фінансів України на запит АРМА про використання коштів, залучених від розміщення Військових облігацій.

Ці кошти відіграли суттєву роль у підтримці фінансової стабільності країни в умовах війни. Як зазначено Міністерством фінансів України: «Завдяки залученим коштам від ОВДП ми змогли профінансувати понад 200 днів нашої оборони та захисту, що еквівалентно 15% ВВП України у 2023 році. В цілому інвестиції в облігації стали другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету після міжнародної допомоги».

Можливо завдяки цьому комусь стане зрозуміло, що кошти залучені Міністерством фінансів України від розміщення ОВДП поповнюють доходи державного бюджету та є одним з ключових джерел фінансування ЗСУ, на що Агентством направлено 7,75 млрд грн (в гривневому еквіваленті). Тому, невірним виключати грошові кошти, які направлені в доходи державного бюджету через придбання АРМА ОВДП. Адже, йдеться про Військові облігації на суму 7,75 млрд грн.

Щодо арештованих коштів, розміщених на депозитних рахунках в державному банку, варто зазначити, що ці кошти не просто лежать на депозиті, а використовуються банком для кредитування підприємств реального сектору економіки та/або малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану, які відповідно створюють робочі місця, сплачують податки, працюють на відновлення економіки країни. Акценту потребує також і факт того, що раніше арештовані кошти могли бути розміщеними в комерційних банках і починаючи з 2023 року АРМА розпочала процес списування мільярдних сум, які одразу розміщалися в державних банках і почали приносити дохід.

Також необхідно зазначити про можливі наслідки відхилення правок до законопроекту 12374-д щодо управління арештованими грошовими коштами з боку членів комітету з питань антикорупційної політики. Залишення норми законопроекту в частині підпункту 2) пункту 1 статті 20 Управління грошовими коштами та банківськими металами.

«Стаття 20. Управління грошовими коштами та банківськими металами. 

1. Управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом:

2. продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору.»

Можливі наслідки: будь-які грошові кошти на момент накладення арешту чи передачі в управління АРМА можуть бути оформлені на депозитний рахунок власника зі строком повернення 3-5-10 років, що автоматично унеможливить управління цими коштами Агентством (пропонувалось цю норму прибрати). Це ж саме стосується грошових коштів, які виведені за кордон та знаходяться на рахунках в іноземних банках, що призведе до неможливого повернення цих коштів в Україну, вони можуть бути переоформлені власниками коштів на довгострокові депозити в іноземних банках. Щодо строків повернення коштів в разі скасування арешту, Агентством пропонувалось встановити строк 10 робочих днів – також відхилено Комітетом.

«3. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти на рахунок їхнього законного власника протягом трьох робочих днів з дня подання ним заяви …»

Можливі наслідки: унеможливіть накладення повторного чи нового арешту з боку слідства, тому що 3-х днів для цього буде недостатньо, що може призвести до повернення коштів, здобутих злочинним шляхом, власнику.

Приклад. Арештовані грошові кошти російського онлайн-казино PIN-UP в сумі понад 2,6 млрд грн, які передані в управління АРМА. Нагадаємо, що 25.10.2024 до АРМА надійшла ухвала судді Печерського районного суду м.Києва Смик С.І. про скасування арешту з цих коштів, після чого АРМА невідкладно здійснила заходи спільно з органом досудового слідства про накладення нового арешту. Новий арешт був накладений 30.10.2024 та надійшов до АРМА на 4-й день, відповідно були всі підстави повернути арештовані кошти російським власникам. Також можна уявити, що якби ці кошти знаходились на депозитному рахунку власника в комерційному банку – вони б були повернуті власнику до отримання нового арешту. Звертаємо увагу, що АРМА послідовно відстоює діяльність щодо мораторію на фінансові операції власникам рф, рб, як це у нормовано постановою Уряду. Саме такі пропозиції надавалися до включення і до спеціального закону про АРМА.

Також звертаємо увагу, що АРМА розроблено та ініційовано норму щодо можливості Агентством наповнювати доходи державного бюджету шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики після скасування режиму воєнного стану. Адже після скасування воєнного стану, необхідність наповнення державного бюджету нікуди не зникне (в тому числі шляхом
розміщення ОВДП). Профільний комітет не врахував вказану ініціативу, напевно сподіваючись, що державний бюджет автоматично стане профіцитним та відбудеться економічне чудо в межах країни. Відхилена норма щодо встановлення «мораторію для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією рф на повернення грошових коштів у разі скасування арешту наступним суб’єктам:
- громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території
України на законних підставах;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства
російської федерації;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства
України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником
(акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах.»

Отже, аргументовані пропозиції АРМА в інтересах держави залишились поза увагою до законопроекту 12374-д в частині управління грошовими коштами, а обґрунтування відхилення вказаних правок відсутнє.

Ефективність від управління грошовими коштами агентством підтверджено перерахуванням в 2025 році 2,3 млрд до Фонду ліквідації наслідків від збройної агресіі рф.