Акціонерне товариство «Мотор Січ» є однією з провідних у світі корпорацій з виробництва двигунів для цивільної та військової авіації. Підприємство здатне забезпечити повний виробничий цикл – від розробки та виготовлення до обслуговування двигунів в експлуатації, тому має непересічне значення не лише для економіки, але й для національної безпеки країни.
Понад те, завдяки своєму потенціалу компанія опинилася в центрі інтересів світових держав, які намагалися встановити контроль над підприємством та отримати доступ до унікальних технологій.
Водночас перехід компанії у приватну власність на початку 1990-х років відбувся незаконно, що спричинило порушення прав держави та завдання суттєвих збитків.
З огляду на зазначене, арештовані та передані в управління АРМА активи АТ «Мотор Січ» у 2021-му році на момент передачі були об’єктом проблемних економічних, юридичних, безпекових та геополітичних процесів.
Для вирішення цих проблем на державному рівні було розроблено та опрацьовувалося кілька альтернативних стратегій, реалізація яких відбувалась у координації низки державних органів, зокрема АРМА, РНБО, Мінекономіки та Мін’юсту, Фонду державного майна, СБУ, ОГПУ та інших відомств.
В межах виконання своїх повноважень Національним агентством після отримання відповідної судової ухвали було встановлено, що з моменту накладення арешту на акції АТ «Мотор Січ» змінилися як депозитарні установи, які здійснювали облік акцій, так і деякі міноритарні акціонери. Це унеможливило здійснення АРМА ефективних заходів управління активом, оскільки відомості в ухвалі втратили актуальність у тому числі внаслідок протидії зацікавлених осіб виконанню судового рішення.
Відтак, виникла необхідність у постановленні нової ухвали суду, якою слід було арештувати акції підприємства відповідно до фактичних даних щодо їх власників. АРМА відразу звернулося до правоохоронних органів стосовно вирішення цього питання, адже без нового рішення суду подальші дії з управління активами «Мотор Січ» були позбавлені сенсу.
Крім цього, ще у 2018-му році суд заборонив вчиняти будь-які дії стосовно понад 76% акцій компанії, що також становило перешкоду для належного управління арештованим активом.
Разом з тим, в контексті роботи над поверненням стратегічного підприємства у власність держави існувала потреба у перевизначені державної частки у статному капіталі «Мотор Січі», оскільки в ході приватизації ця частка була штучно занижена шляхом неврахування у статутному фонді значної кількості активів, які де-факто були частиною цілісного майнового комплексу підприємства і належали державі. Досягнення цієї мети дозволило б збільшити частку держави в компанії до понад 98%, відтак, АРМА долучилося до підготовки позовної заяви до суду в інтересах Кабінету Міністрів України. Зазначений алгоритм передбачав тривалий і складний судовий процес, який міг затягнутися на роки, однак в умовах повномасштабної війни з рф з’явилися нові законні механізми, які забезпечили вилучення на користь держави всіх активів одного з ключових оборонних підприємств країни.
Варто окремо наголосити, що АРМА не має жодних повноважень щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності на арештованих об’єктах, які передаються Агентству в управління. Національне агентство виступає лише установником управління, який здійснює організацію пошуку управителів та передачі їм арештованих активів для тимчасово використання та збереження економічної вартості. Водночас, із вищезазначених причин, в АРМА не було належних передумов для забезпечення повноцінного управління як шляхом відбору управителя на конкурсних засадах, так і через його призначення на підставі урядового розпорядження (стаття 21-1 Закону про АРМА).
Також Національне агентство не має можливості витребовувати у власників арештованих активів документи про фінансово-господарську діяльність, що ускладнює збір та аналіз інформації для здійснення заходів управління.
Натомість, паралельно з роботою над вирішенням окреслених задач, АРМА забезпечило ефективний розшук активів осіб, яким належав мажоритарний пакет акцій «Мотор Січ» та які безпосередньо керували постачанням комплектуючих для військової авіації країни-агресора, у тому числі після початку повномасштабного вторгнення на територію України. Зокрема, документально встановлено факт придбання колаборантом бізнесу у Франції вже у липні 2022 року, тобто під час активної фази війни. Структуру цього бізнесу складають у тому числі земельні ділянки площею понад 350 гектарів, об’єкти рухомого та нерухомого майна, а також понад 30 млн євро (понад 1 млрд грн) на банківських рахунках. Крім того, встановлено, що зазначена особа є власником 5 об’єктів елітної нерухомості на Лазурному узбережжі Франції, загальна вартість якої на даний момент перевищує 5,5 млн євро.
