АРМА не наділене повноваженнями приймати рішення про те, які активи слід арештовувати, якими управляти, а якими – ні. Національне агентство виконує ухвали суду, якими арештовані активи передаються в управління. Оскільки основою та необхідною передумовою передачі активів в управління АРМА є арешт, то саме обсяг, зміст і якість арешту значною мірою визначають логіку дій Агентства. Ключовими індикаторами судових ухвал, які впливають на ефективність управлінських заходів, є насамперед повнота арешту (включення всіх складових активу, а не окремих частин), а також чітке і коректне визначення шляху управління (передача управителю або реалізація на торгах).

У випадку з активами виробників та дистриб’юторів мінеральних вод, зокрема «Моршинської», на конкурс виставлено арештовані корпоративні права іноземних компаній. АРМА не оголошувало конкурсний відбір для майнових комплексів відповідних підприємств, оскільки таке майно не передавалося Агентству в управління.

Водночас щодо арештованих та переданих в управління АРМА акцій ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод» конкурс не оголошувався з огляду на те, що у резолютивній частині судової ухвали не визначено шлях управління активом. Агентство не має дискреційних повноважень самостійно обирати, яким шляхом управляти будь-яким арештованим об’єктом, тому в даній ситуації звернулося з офіційним листом до правоохоронного органу стосовно необхідності уточнення цього аспекту. Так само правоохоронців поінформовано про доцільність накладення арешту та передачу в управління АРМА не лише корпоративних прав, але й майна згаданих суб’єктів господарювання для уможливлення ефективного розпорядження різними типами активів, що входять до структури вказаного бізнесу.

Управління ж виключно арештованими корпоративними правами дійсно ускладнене чинними нормами закону про АРМА, які вимагають від управителя погоджувати свої рішення із власником таких активів, у даному випадку – ще й з росіянами. Ця норма є деструктивною, Національне агентство вже тривалий час докладає зусиль для зміни законодавства. Наприклад, сьогодні в парламенті зареєстровано та навіть погоджено профільним антикорупційним комітетом кілька законопроектів (№6233 та №8184), спрямованих на розблокування управління корправами, зокрема які належать російським та білоруським бенефіціарам. Без законодавчих змін повне і комплексне вирішення проблеми наразі виглядає неможливим.

Щодо строків проведення конкурсу, варто наголосити, що йдеться лише про строк прийому документів від потенційних управителів, а не про час на «укладення угоди». Оскільки однією з вимог до учасників конкурсного відбору є наявність досвіду управління активами за відповідним профілем, компанії мають розуміти специфіку даного ринку, знати його основних гравців, тенденції розвитку, а отже, формування програми управління таким бізнесом не має бути для них проблемою.  Тим більше, що в цьому випадку не йде мова про необхідність аналізувати стан майнових комплексів та виробничу базу конкретних підприємств, адже вони не є об’єктами майбутнього управління. Зі свого боку, АРМА може надати учасникам для ознайомлення тільки ту інформацію, яку Агентство має в розпорядженні та змогло отримати законним шляхом. Якщо власник на запит АРМА добровільно не надає відомостей про діяльність компанії, можливість витребувати ці документи відсутня. Водночас Нацагентство забезпечує всім учасникам рівний і безперешкодний доступ до наявної інформації про актив.

Слід зауважити, що в разі відсутності учасників або невідповідності поданих документів встановленим вимогам, строк прийому документів може бути продовжено або прийнято рішення про оголошення повторного конкурсу. Новий конкурсний відбір, де об’єктами управління буде також майно вищевказаних компаній, можливий лише після накладення арешту на такі активи та їх передачі Агентству.

АРМА залишається відкритим до діалогу з усіма зацікавленими сторонами, у тому числі представниками українського бізнесу, для з’ясування усіх проблемних питань та партнерської роботи над пошуком ефективних рішень.