Протягом 2020-2021 років ТОВ «Центр Білінгових систем» позивалося до АРМА в першій, апеляційній та касаційній судових інстанціях щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу арештованого річкового піску.

Зокрема, представники компанії стверджували, що позивача було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а також вказували на реалізацію активу за заниженою ціною.

Втім, 16 грудня 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (справа № 910/15715/19) залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, якими повністю відмовлено у задоволенні позову товариства до АРМА.

Згідно правової позиції Верховного Суду, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв’язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України.

Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).

З огляду на зазначене, обставини встановлені судами першої-касаційної інстанцій свідчать про наявність волі ТОВ «Центр Білінгових Систем» на укладення спірного правочину, обізнаність щодо майна на час укладення спірного правочину, підстав його реалізації та про відсутність умислу в діях АРМА. Факт обману позивача відповідачем при укладенні договору купівлі-продажу активів позивачем не доведено, як не доведено, що відповідачем повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або замовчувалися обставини, що мали істотне значення для укладення правочину.

Більш того, прийняття або не прийняття участі в аукціоні з продажу активу та внесення пропозицій щодо ціни активу є добровільною дією юридичної особи.