Українську сторону на форумі представляли заступник Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Павло Великоречанін та представник Офісу Президента України Олег Устенко.
Під час виступу Павло Великоречанін відзначив, що Україна стикається з численними викликами, пов'язаними з поверненням активів, отриманих злочинним шляхом, зокрема внаслідок агресії рф. АРМА вже застосовує на практиці механізми такого повернення. Отримуючи ухвали судів щодо управління активами, Агентство намагається легалізувати такі рішення і за кордоном.
Перший резонансний кейс - це яхта Royal Romance медведчука. Реалізація такого дороговартісного активу за кордоном, за новими, ініційованими Агентством, європейськими правилами - через аукціон - наочно продемонструє повернення та сатисфакцію від вчинених зрадником злочинів.
Водночас, в усьому світі переконаються не лише в дієвості АРМА як антикорупційного органу, але й побачать, що Україна є надійним партнером та вживає усіх можливих механізмів для наповнення бюджету від розшуканих арештованих активів за кордоном.
«Наразі актуальне питання щодо коштів рф за кордоном. АРМА може закупити військові облігації на ці гроші, а дохід – спрямувати для підтримки обороноздатності України", - зазначив П.Великоречанін. І нагадав, що АРМА є незалежною інституцією, яка не має аналогів в системі органів державної влади України. Це єдиний орган в Україні, який розшуковує та реалізовує санкційні активи за кордоном. “Маючи такі унікальні можливості, водночас маємо уніфікувати норми і в національному законодавстві”, - сказав заступник Голови АРМА. За його словами, викликом, зокрема, є наявні норми КПК України щодо міжнародно правової допомоги, які у чинній редакції пригальмовують процеси надання міжнародної правової допомоги.
Агентство переконано, що в умовах війни, збільшення кількості злочинів проти національної безпеки та держави, міжнародних злочинів, збільшення кількості ухвал суду про реалізацію активів здобутих злочинним шляхом або управління ними (наприклад грошовими коштами), і які знаходяться за кордоном, - потребують можливості визначення агентства уповноваженою особою від держави Україна у виконанні ухвал суду щодо управління арештованими активами. АРМА вже розроблено відповідні зміни до розділу 9 КПК України, зокрема статті 545.
Заступник Голови АРМА також повідомив, що за останні 10 місяців АРМА пройшло значний шлях трансформації. За цей короткий час новій команді АРМА вдалося досягти суттєвих результатів, серед яких відкриття публічного доступу до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (ЄДРАА).
"Ми відкрили публічний доступ до ЄДРАА та продовжуємо активно співпрацювати з державними органами влади, громадянським суспільством та міжнародними партнерами", - сказав він, додавши, що пріоритетом АРМА залишається проактивна політика у вирішенні надскладних завдань, пов’язаних з поверненням активів для того, щоб державна скарбниця в умовах війни отримувала більше надходжень».
Агентство вже звернулося до Мінцифри та КМЄС щодо необхідності модернізації ЄДРАА та можливості створення окремого розділу в цьому Реєстрі з відображенням арештованих активів за кордоном, внесення даних щодо них та ефективності від їх реалізації чи управління АРМА.
Європейська експертна спільнота звернула увагу на роботу АРМА в частині управління корпоративними правами. Практика з отримання АРМА дозволу від власника на управління арештованими корпоративними правами на сьогоднішній день застосовується тільки в Україні та не відповідає європейським стандартам. Тож європейські партнери зі свого боку закликали до зміни законодавства України в частині управління арештованими корпоративними правами.
Нагадаємо, припинити таку практику має законопроєкт №10069, який Верховна Рада України повинна розглянути на найближчому пленарному тижні. На необхідності прийняття такого рішення наголошувала Голова АРМА Олена Дума під час круглого столу з українськими правниками.
